Молодим дорога: роботодавці все частіше шукають студентів

Молодим дорога: роботодавці все частіше шукають студентів

«Студенти у нас потрібніші й потрібніші, – каже Тетяна Пашкіна, HR-експертсайту rabota.ua. – Судячи з аналітики за минулий квартал, вакансій для них всебільше. Незважаючи на традиційний червневий спад (роботодавці з розумінням ставляться до сесій), попит швидко відновився».

Щоб дістати не тільки студентів-заочників і «вечірників», роботодавці пропонують зручні графіки, гнучкі і «плаваючі», говорить експерт. Скільки студент може працювати в тиждень, стільки і працює – в один день годину, в іншій – 10. Якщо робота на результат, роботодавці можуть пропонувати віддалену роботу.

«Ритейлові мережі надають роботу біля будинку або інституту, щоб студенту не треба було півдня витрачати на переїзди», – наводить приклад Пашкіна.

І не тільки кар'єрними перспективами, але навіть «прикольним» офісом заманюють.

На майбутнє

Вакансії з перспективою кар'єрного зростання найкраще шукати в сфері майбутньої професії. Їх викладають не тільки великі міжнародні компанії, які заздалегідь ростять зміну кадрів і прагнуть налагоджувати з співробітниками довгострокові взаємини.

«Безліч вітчизняних підприємств пропонують постажуватися студентам вузів і учням технікумів, ліцеїстам, – розповідає Тетяна Пашкіна. – У банках є «базові» місця (типу касира у відділенні) з можливістю подальшого кар'єрного зростання. Буде досвід і вакансії – переведуть».

Багато вакансій інтернів публікують ІТ-компанії – в різних технологіях, сферах і мовами програмування. За словами Тетяни Пашкіної, більше стало вакансій від українських «виробничників».

«Справа в тому, що йде на пенсію «стара гвардія», яку нікому замінити, і уроботодавців вибір – «піонери або пенсіонери». Причому за «піонерів» їм належить неабияка боротьба, масштаби якої деякі поки не усвідомлюють», – відзначає аналітик rabota.ua.

Ложка дьогтю

Ситуація зі стажуванням хоч у цілому і покращилася в Україні, але все ж до європейського рівня наші роботодавці в цьому питанні не дотягують. За словами Віталія Михайлова, директора по країнах Східної Європи компанії «World Staff», більшість компаній як і раніше беруть студентів на практику за фахом для «галочки». Адже треба виділити людину, щоб займалася стажистом, навчати, і немає гарантії, що студент повернеться після вузу.

«А якщо стажування ще й оплачується – це взагалі диво (менше мінімалки дати не можуть)», – говорить експерт.

Але якщо студент активний і може хоча б півдня виділяти для роботи – він повинен наполегливо шукати місце.

«Таких беруть із задоволенням, – говорить Михайлов. – Активні – це ті, що брали участь, наприклад, в програмах Work and Travel та інших проектах, волонтери. Роботодавці таких цінують. Як і тих, хто закінчував навчання за кордоном. Ті, хто в свої 22-23 роки ще ніде не працювали, сьогодні виглядають дивно. Ситуація така, що не гріх іноді і лекції пропустити – досвід роботи сьогодні важливіший, на позначки роботодавець не дивиться. Рекомендую їздити влітку на підробітки за кордон (і не раз), підтягувати мови. І працювати, навіть не за фахом. Будуть навички перебування в колективі, розуміння бізнес-процесів. Сам факт – заробив, а не у мами взяв, – в очах роботодавця багато чого вартий».

Закордонний досвід

Від учнів чекають активності не тільки в Україні. Польські студенти за хорошим стажуванням стають в чергу, розповідає Роман Мамаєв, випускник вроцлавського вузу.
«Щоб отримати гарну посаду, роботодавцю треба пред'явити досвід, – каже він. – Заради нього студенти намагаються якомога раніше знайти стажування хоча б в середніх компаніях. Працюють «на побігеньках» 3-4 місяці за копійки – лише заради рекомендацій».
Їм платять всього близько 25% нормального окладу, але за договором, і після закінчення навчання досвід і знання іноземної значно спрощують пошуки роботи.
«Деяких батьки прилаштовують. Але їх небагато, і якщо «прилаштований» не справляється, тримати не стануть», – розповідає Роман.
На формальності в Польщі взагалі майже не дивляться, головне – ККД кандидата.
«Мене на співбесідах і не питали, коли буде диплом. Але дуже цікавилися, що вмію і знаю», – ділиться киянин.
Оголошення на кшталт «Підпишемо практику студентам 1-6 курсів навчання. Проставимо печатки компанії на документах практики» в Україні поки не рідкість. Фейкова практика «для галочки» популярна. А ось в Австралії відведений законом час для виробничої практики даремно не проходить: тут ще в старшій школі відводять два тижні, щоб спробувати себе в якійсь галузі.
«А вузи після 3-4 років навчання виділяють 6 місяців для практики», – говорить Деніел Стефінів з Мельбурна.
Причому можна 2-3 місяці попрацювати на одній позиції, потім на іншій.
«Я на 4-му курсі вже брав участь у реалізації важливого довгострокового проекту. Студентські розробки тут не формальність, вони використовуються в житті», – пояснює він.
А головне, австралійцям не доводиться обирати між роботою і навчанням, пропускати лекції: досить працювати у виділений для практики час.

https://ukr.segodnya.ua/

За матеріалами hitjob.com.ua

всі новини

Роздрукувати сторінку


Нагору Назад