«Вісім годин» vs «Гнучкий графік»

За даними опитування, проведеного аналітичною службою Міжнародного кадрового порталу, беззастережна готовність «переробляти», в середовищі працездатного населення України, більше не є «трендом».

Опитування від «Хедхантер», проведене в поточному місяці, чітко показало не тільки відсутність бажання у працюючих українців, витрачати особистий час, віддаючись будь-якій «основний» роботі. Близько 10% респондентів перевели свої трудові графіки в режим «фрілансу» або погодилися на скорочений робочий день.

Кожна сьома вітчизняна компанія вже впровадила в свою роботу гнучкі графіки для співробітників, у всіх можливих проявах. Так, 6% опитаних співробітників українських офісів працюють на фрілансі, а 4% бувають на роботі неповний день. У режимі ортодоксального графіка «з 9:00 до 18:00» сьогодні працює менше половини українського «офісного планктону».

Однак, якщо треба, то наш народ готовий попрацювати і на вихідних. П'ята частина респондентів-учасників опитування, підтвердила, що такі «жертви» в їх сучасній трудовій практиці «хоча і не часті, але регулярні». При цьому опитувані відзначали, що такі потреби, як правило, збігаються з термінами здачі важливих проектів та іншими подібними робочими авралами.

Можна припустити, що подібна ситуація, при якій гнучкий «неповний» графік цікавий як компанії, так і її працівникам, викликана великою мірою і «перетрубації» у сумах мінімальних українських зарплат. Поставлені перед необхідністю збільшувати оплату праці, багато компаній України відчувають неабиякі проблеми з «перекроєм» запланованих бюджетів і пошуком додаткових фінансових ресурсів. Ось і «рятуються» від банкрутства та інших колапсів українці-роботодавці переводячи персонал на «скорочення», фріланс «ставки-бонуси» тощо.

Бажання працівників, також цілком у дусі часу. Далеко не кожен українець задоволений рівнем і темпом зростання своїх зарплат на тлі «темпів і рівнів» цін і тарифів за комунальні послуги. Тому і намагаються за ті ж (або навіть менші) гроші не просиджувати на одному місці, а мати час, який дає можливість підробити десь ще.

Проте, більше третини всіх, хто брали участь в опитуванні категорично заявили, що ні за яких обставин не погодяться жертвувати саме своїми вихідними та святковими «сімейними» днями заради потреб роботодавця, вважаючи за краще приділяти свій законний час родині та близьким людям.