Безробіття: латентне та фактичне

Міжнародна організація праці (МОП) наводить зовсім інші показники. Методика досліджень проста - враховуються не тільки офіційно зареєстровані безробітні, а й ті, хто перебуває у пошуках роботи самостійно, без допомоги бірж праці.
Так, за даними МОП, середній рівень безробіття серед економічно активного населення в Україні сягає 7,5%. Найбільш критична ситуація з працевлаштуванням спостерігається у Рівненській та Тернопільській областях (по 9,8%), найменше безробітних в Севастополі та Києві (5,6% і 5,4%, відповідно).

Чим допоможе Центр зайнятості
За перше півріччя 2013 року в Україні було зареєстровано в Центрах зайнятості 971,3 тис. безробітних, але роботу знайшли лише для 27,8% з них. Проте вже ні для кого не секрет, що певна частина людей реєструється тільки для того, щоб отримувати допомогу по безробіттю, а не шукати нову роботу. Розмір допомоги по безробіттю розраховується з урахуванням середнього страхового стажу. Так, згідно з даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, громадяни зі стажем до 2-х років отримують 50% від їх середнього доходу, від двох до шести років - 55%, шість-десять років стажу дають можливість отримувати 60% від середнього заробітку, більше десяти років припускають 70%.
Термін виплати допомоги залежить від того, як довго людина не може влаштуватися на роботу. Перші 90 днів на обліку в центрі зайнятості щомісяця людина отримує 100% від розрахованої суми допомоги, протягом наступних 90 днів - 80%. Надалі ж зареєстрованому на біржі праці виплачується тільки 70% суми. Середня сума допомоги з безробіття в червні 2013 року становила 1087 гривень.
«Є латентне та фактичне безробіття. Латентні безробітні можуть просто мовчати, або працювати у себе на городі, або знаходитися в творчій відпустці. Держава в такому разі не може визначити, хоче людина працювати або не хоче. У нас не вираховується частина тих, хто про себе не заявляє. Також є ті, хто працює за кордоном. У країні має бути близько 25 млн працездатних громадян і ось приблизно п'ята частина з них насправді знаходиться в пошуках роботи, але це не відображається в жодній статистиці», - розповів НБН доктор економічних наук, депутат Київради Володимир Лановий.
Також він зазначив, що близько 3 млн українців постійно працюють в Європі та Росії, а ще 2 млн наших громадян виїжджають за кордон на сезонні роботи. Ось і виходить, що офіційно не зареєстровані ані там, ані тут, «заробітчане» не мають роботи в Україні, однак навряд чи про них є дані в українських центрах зайнятості.
Державна служба статистики України наводить дані, згідно з якими в центрах зайнятості за дев'ять місяців 2013 жінок зареєстровано майже в два рази більше, ніж чоловіків: 422, 1 тис. проти 241 тис. Економіст, директор CASE-Україна Дмитро Боярчук пояснив НБН таку статистику тим , що жінки можуть керуватися іншими пріоритетами при реєстрації в центрах зайнятості - так, наприклад, жінці може бути достатньо отримувати ту мінімальну суму на біржі праці, якщо у неї немає гострої необхідності годувати сім'ю.
«При реєстрації на біржі праці людина повинна буде регулярно там з’являтися, щоб отримувати допомогу по безробіттю. Чоловік з більшою ймовірністю витратить цей час не на облік у Центрі зайнятості, а на пошуки реальної роботи, яка дозволить йому утримувати сім'ю. У жінок можуть бути інші пріоритети», - розповів пан Боярчук.
Державні центри зайнятості зобов'язуються протягом шести місяців знайти шукачеві підходящу посаду і, якщо потрібно, надати можливість пройти курси підвищення кваліфікації або ж взагалі отримати нову спеціальність.
Якщо ж трапляється, що зареєстрованому в центрі зайнятості не вдається знайти роботу протягом шести місяців, йому пропонують підходящу посаду з урахуванням його здібностей, стану здоров'я та професійного досвіду.
Зняти безробітного з реєстрації на біржі праці можуть у двох випадках: якщо він двічі відмовиться від запропонованої підходящої для нього роботи, або якщо він протягом 30 днів не з'являється в Центрі зайнятості без поважних причин, які необхідно підтвердити відповідними документами.
Однак існуючих вакансій явно не достатньо для працевлаштування всіх бажаючих. Також більшість шукачів претендують на зарплати, які вище їх рівня кваліфікації. «Є баласт постійних вакансій, в основному у сфері ЖКГ, торгівлі. Але туди йти працювати не хочуть, тому що мало платять. Всі хочуть отримувати більше, але роботодавці не хочуть більше платити за некваліфіковану працю. Кваліфіковані фахівці завжди в ціні, високий і попит, і зарплати. Але тут же і висока конкуренція», - поділився з НБН президент Українського аналітичного центру, кандидат економічних наук Олександр Охріменко.

nbnews.com.ua

За матеріалами hitjob.com.ua

всі новини

Роздрукувати сторінку


Нагору Назад