Тринадцята зарплата й інші бонуси. Хто і як отримує надбавки до зарплати в Україні

Терміна «тринадцята зарплата» в українському трудовому законодавстві немає. Цей вислів оформився самостійно, як професійний жаргонізм. Працівники часто використовують його між собою, коли мова йде про річні премії – додаткові відносно основної зарплати виплати, які здійснюються компаніями в кінці року.

Схему виплат «тринадцятої» зарплати, як і будь-яких інших фінансових заохочень співробітників, закон залишає на розсуд роботодавця.

Зокрема, стаття 97 Трудового Кодексу уточнює, що роботодавець самостійно вибирає і розмір надбавок, і те, кому вони будуть виплачені. Все це повинно бути прописано в колективному договорі, а за відсутності такого – в окремому положенні, узгодженому з профспілковою організацією, або в трудових договорах.

Приватні компанії зазвичай при укладенні трудового договору не уточнюють в ньому чітко положення про преміювання. У більшості випадків в договорі просто зазначено, що винагорода співробітника є правом роботодавця і залежить від багатьох факторів.

Якщо в положенні про оплату праці, трудовому договорі або статуті організації зовсім не прописано жодних виплат-стимулів, то і співробітники не можуть їх вимагати.

Тут є важливий нюанс, до речі: доплати за понаднормові години роботи або роботу у вихідні/святкові дні, на відміну від тієї ж річної премії, вже є обов’язковими для роботодавця.

Вони згідно ст. 106 і 107 Трудового Кодексу повинні оплачуватися в розмірі подвійної погодинної або денної ставки.

13 зарплата в державному секторі

Як вже було сказано, роботодавці самі вирішують, кому і які винагороди виплачувати. І якщо компанія раптом захоче заохотити свій менеджмент річною премією розміром у мільйон гривень – має право. Головне – тільки податок сплатити, причому не тільки роботодавцю, але і співробітнику, якому нараховується винагорода, – такі вимоги законодавства.

Але все це вірно тільки для компаній приватного сегменту. У державному секторі ж свої особливості.

По-перше, існує загальна практика розробки Положення про преміювання установами, що фінансуються або дотуються з бюджету. Правда, методологія його розробки чітко прописана тільки для державних службовців (Типове положення № 646). Всі інші галузі бюджетної сфери змушені керуватися загальними нормативно-правовими актами та вимогами КЗпП.

Положення про преміювання визначає, на яких працівників поширюється дія преміальної системи, показники та умови преміювання для кожної категорії працівників, розміри та види премій тощо. Підприємства, зацікавлені у виплатах річних заохочень, повинні обов’язково прописати цей пункт в своєму Положенні. Якщо згадок про 13 зарплату не буде, але установа її виплатить – це вже є правопорушенням і тягне за собою покарання відповідальної за виплату особи.

По-друге, є ряд постанов від КМУ (№1298 від 30.08.2002, №1418 від 29.12.2009 та ін), які додатково визначають види, розміри та порядок преміювання бюджетним працівникам.

І по-третє, в 2016 році набрав чинності Закон «Про державну службу», який вніс декілька уточнень в питання преміювання держслужбовців. Так, в статті 50 теж підкреслюється, що премії держслужбовцям (включаючи річні) нараховуються за рішенням керівництва, але при цьому їх загальний розмір за рік не може перевищувати 30% від суми річного окладу (до прийняття закону відповідна цифра сягала 50% і вище). Багато це чи мало? Залежить від супутніх факторів.

Як правило, державні службовці, крім річних премій, також отримують ряд інших надбавок до заробітної плати (за вислугу років, за ранг держслужбовця, за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків відсутнього співробітника тощо). В окремих випадках всі ці бонуси, зібрані разом, дійсно в рази збільшують річний дохід державних співробітників. Але ключова фраза – «зібрані разом». Адже закон не зобов’язує платити всі ці види премій співробітнику.

У яких компаніях платять тринадцяту зарплату?

В цілому, український бізнес вельми активно впроваджує системи фінансових заохочень співробітників, хоча ще років 5-10 тому до цього ставилися досить байдуже. Міняти звички вимагає час. Брак кваліфікованих фахівців, «відтік мізків», посилення кадрової конкуренції створюють гостру потребу в мотивації і утриманні співробітників на робочому місці. Для цього використовуються різні методики, в тому числі – і преміювання.

Багато що, однак, залежить від типу, розміру та сфери діяльності компанії. Як правило, найбільш ефективні системи преміювання (включаючи річні бонуси) діють в українських компаніях з іноземним капіталом. Іноземні власники більш системно підходять до цих питань, пропонуючи співробітникам досить розгалужені та гнучкі системи бонусів.

Також річні премії (і не тільки) виплачують у великих державних компаніях, великих ІТ і телекомунікаційних компаніях, на підприємствах з рітейл-сегменту. Багато з них через це в тому числі періодично потрапляють в списки найкращих роботодавців України.

При цьому схема виплат 13 зарплати на різних підприємствах різна. Десь ймовірність отримання бонусу залежить від успішності виконання плану KPI протягом року. Десь 13 зарплата є стандартною формою заохочення персоналу та виплачується в кінці року незалежно від досягнень. А десь підсумкові надбавки отримує виключно топ-менеджмент, а рядові співробітники – тільки місячні надбавки або винагороди за конкретні досягнення. Практика нерідка, до речі, адже результати роботи керівників найкраще помітні в кінці року.

Існує також таке поняття, як profit sharing. Це винагорода, що виплачується у вигляді відсотка від загального прибутку компанії. В Україні подібний відсоток якщо і виплачується, то тільки топ-менеджменту. У країнах Європейського союзу теж, але там також є компанії, що практикують подібні виплати всьому штату співробітників.

news.finance.ua

За матеріалами hitjob.com.ua